7 грудня 2023
З нагоди 155-річчя з часу заснування товариства «Просвіта» у Львові та з метою відзначення просвітницької діяльності товариства, його ролі у патріотичному вихованні українців, пробудженні української свідомості, розбудові української держави, працівниками держархіву підготовлена виставка «Світоч знань несла «Просвіта»», відкриття якої відбулося 7 грудня 2023 року в приміщенні державного архіву Тернопільської області.
Відкрив виставку директор держархіву, кандидат історичних наук Федір Полянський, наголосивши на значенні діяльності товариства «Просвіта» в житті українського народу.
У відкритті виставки взяли участь голова Тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Петро Шимків, заступник голови обласного об’єднання Іван Кушнір та голова Тернопільського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Наталія Чорна, які у своїх виступах охопили питання історії заснувань читалень «Просвіти» на Тернопільщині, діяльності визначних членів товариства, ознайомили із цікавими фактами із життя «Просвіти», а також із сучасною діяльністю об’єднань.
Оновлений гімн «Просвіти» представила просвітянка, поетеса Марія Карпик.
Мистецьким доповненням були пісні у чудовому виконанні учня Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола
Романа Щотчука та його наставниці Лілії Усовниченко.
На урочистостях були присутні учні-старшокласники Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-правового ліцею № 2.
Із документами, представленими на виставці, ознайомила присутніх головний спеціаліст відділу інформації та використання документів Оксана Сулима.
Запрошуємо усіх охочих до перегляду виставки, яка діятиме у держархіві області впродовж двох місяців.
Інформаційний масив:
Однією з найвпливовіших національно-культурних організацій в Західній Україні було товариство «Просвіта», утворене у 1868 р. у Львові. Метою створення товариства було «пізнання і просвіта народу» при допомозі «збирання і видавання всіх плодів усної народної словесности, як пісень, казок, приповідок, історичних переказів і, загалом усього, що може причинитися до пізнання народу і його історії», а також «просвіта і піднесення культури і добробуту українського народу у всіх верствах і напрямках життя».
Прийнято вважати, що «Просвіта» була матір’ю всіх українських організацій і товариств. За її почином повстали майже всі сільськогосподарські, торговельні, промислові, фінансові та кооперативні установи. Члени товариства брали активну участь у створенні філій і читалень, організовували курси для підготовки просвітянських кадрів, підтримували розвиток бібліотечної та видавничої справ, аматорських театральних гуртків, проводили народні збори, маніфестації, святкування. Вони виступали активними захисниками української освіти, мови, науки як важливих чинників піднесення національної свідомості.
На Тернопільщині розбудова товариства «Просвіта» розпочалася 29 вересня 1875 року, коли в залі магістрату відбулися установчі збори, на яких були присутні 50 осіб, жителів м. Тернополя та навколишніх сіл. Головою виділу був обраний Володимир Лучаківський, секретарем Олександр Барвінський. Однак, офіційно філія працювати не змогла. Галицьке намісництво не затвердило статут. 29 червня 1876 року члени товариства зібралися на другі збори, ухвалили нову редакцію статуту і розпорядженням Галицького намісництва від 25 серпня 1876 року діяльність окружної філії «Просвіти» у Тернополі була дозволена.
Одним із найдавніших документів, який засвідчує створення читалень «Просвіти» на Тернопільщині, є статут читальні «Просвіти» у селі Біла Тернопільського повіту, затверджений 07 квітня 1884 року. Велику роль у створенні читальні в селі зробив парох села Амвросій Крушельницький, батько славетної співачки Соломії Крушельницької. Досить цікавою є інформація про проведення люстрації читальні в 1904 році, 1908, 1910 роках, яка свідчить про збільшення кількості членів та пожвавлення роботи товариства, особливо аматорського гуртка, силами якого у 1909 році було поставлено 6 вистав.
До найдавніших читалень «Просвіти» на Тернопільщині належать читальні в селі Денисів Тернопільського повіту, заснована в 1874 році, у селі Великі Бірки, заснована за сприяння о. Івана Бриковича в 1899 році. На виставці представлено лист читальні «Просвіти» в с. Денисів до філії «Просвіти» в Тернополі про керівний склад читальні «Просвіти» у 1912 році, лист товариства «Просвіта» у Львові до Виділу філії «Просвіти» в Тернополі щодо дати заснування читальні «Просвіти» в с. Великі Бірки у 1899 році, звернення виділу читальні «Просвіти» с. Великі Бірки про надання дозволу на проведення святочної академії з нагоди 50-ліття заснування товариства. Цікавими є звернення засновників філії товариства «Просвіта» до Головного виділу Товариства «Просвіта» про дозвіл на створення філії товариства «Просвіта» у місті Підгайці за 1892 рік, у місті Заліщики за 1905 рік. Діяльність філії товариства «Просвіта» у Зборові представлено повідомленням про внесення змін у статут в 1925 році та зверненням філії товариства «Просвіта» у Зборові до воєводського управління про затвердження проекту прапора філії товариства «Просвіта» у Зборові у 1933 р.
Протоколи загальних зборів, звіти з люстрації читалень товариства «Просвіта», світлини будинків читальні «Просвіти» сіл Воробіївка, Гнилички, а також світлини просвітянських хорів сіл Гнилички, Козярі, Лозівка, Лисичинці, Скорики, Голошинці, Медин, Пеньківці, Кошляки Збаразького повіту розповідають про активну діяльність товариства «Просвіта» на Збаражчині.
Під час першої світової війни майно багатьох читалень товариства було знищено. З архівних документів бачимо, що майно читальні в селі Гаї Шляхтинецькі в серпні 1917 року було спалено німецькими військами, залишився неушкодженим тільки будинок. Бібліотека читальні, яка перед війною нараховувала 87 українських книжок, 4 річних часописи, також була знищена.
Знищення читалень «Просвіти» під час пацифікації в 1930 році, також знайшло відображення в архівних документах. Наявний список книг, музичних інструментів, гардеробу аматорського гуртка та іншого майна, знищених державною поліцією 22 вересня 1930 року в читальні «Просвіти» села Купчинці.
Незважаючи на всі обставини, розбудова товариства та створення нових читалень «Просвіти» в повоєнні роки була дуже інтенсивною, що свідчило про велике духовне піднесення народу і бажання мати свою державу.
Документи архівного фонду «Філіал українського товариства «Просвіта» в Теребовлі» знайомлять із життям філій «Просвіти» на теренах Теребовлянського повіту. В експозиції представлено працю Степана Годованого «Історія філії «Просвіти» в Теребовлі (1903-1933)», звіт читальні «Просвіта» в Теребовлі за 1923 рік, списки читалень «Просвіти» та їх керівників в селах Теребовлянського повіту станом на 1933 рік, повідомлення до Теребовлянського повітового староства про організацію освітніх програм у 1929 році. З історією створення та діяльності читалень «Просвіти» можна ознайомитись, прочитавши реферат, виголошений на «Святі Просвіти» в селі Кровинка Теребовлянського повіту 12 грудня 1937 року. Цікавим документом є лист філії «Просвіти» в селі Залав'є до Теребовлянського повітового староства від 10 травня 1937 року про отримання дозволу на посвячення фундаменту дому читальні «Просвіти». У листі зазначено програму заходу, під час якого буде здійснюватися продаж «цеглинок», до документу додано саму «цеглинку».
Активною була діяльність товариство «Просвіта» і на Кременеччині, про що свідчать документи архівного фонду «Кременецьке повітове управління товариства «Просвіта»». Товариство стало одним із головних осередків національного життя місцевих українців. На виставці експонуються списки та анкети читалень Кременецького Повітового товариства «Просвіта» за 1925, 1927 роки, світлини просвітянських гуртків сіл Борщівка, Шпиколоси, Васьківці Кременецького повіту. Особливу увагу привертає доповідь Ради загальних зборів членів Кременецького повітового товариства «Просвіта» про участь «Просвіти» в справі відродження української церкви.
Доповнюють виставку численні друковані видання з фондів бібліотеки архіву. Серед них: календарі товариства «Просвіта», звіти з діяльності за різні роки, «Інструкція в справі віднови, закладання й ведення читалень і філій Просвіти» (1922), «Катальоґ книгарні товариства «Просвіта»» (1937), «Спис сконфіскованих і заборонених українських книжок і друків у Польщі до 30 червня 1937 р.» (1937), часопис «Письмо з Просвіти» та інші видання.
