28 червня 2024
Життя для митця – це творчість. Павло Іванович Загребельний пройшов свій творчий шлях двома головними дорогами – акторською та режисерською, віддавши життя єдиному Тернопільському театрові, оскільки театр був для нього всім – і життям, і долею. З ім’ям Павла Загребельного впродовж багатьох років пов’язані найпомітніші події в житті Тернопільського обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка і театру всієї України. Акторські та режисерські роботи Павла Загребельного увійшли у скарбницю української театральної культури.
Народився Павло Іванович Загребельний 22 червня 1934 року в селі Рождественське на Черкащині. Батьки хотіли, щоб син став агрономом, тому після школи він вступив до сільськогосподарського технікуму у Золотоноші та здобув цю спеціальність.
Потяг до театру виник у хлопця ще в технікумі, де він режисерував усі концертні вечори, ставив студентські вистави, грав у них. І згодом, на службі в армії, без нього не обходилися жоден концерт, жодна вистава, режисером яких він був.
З 1957 по 1961 рік навчався на акторському факультеті Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого. Після закінчення інституту, з 1961 року став актором Тернопільського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка. Не залишаючи сцени, заочно закінчує режисерський факультет Київського театрального інституту. У 1973 році Павло Загребельний став режисером Тернопільського музично-драматичного театру, а з 1974 по 1987 рік – головним режисером, з 1987 року – актором драми цього ж театру.
У золотий фонд українського театру ввійшли такі ролі П. Загребельного: Лаврін Запорожець («Незабутнє» за О. Довженком), Хома («Не кидай мене в дорозі» Ю. Мушкетика), Платон Ангел («Дикий ангел» О.Коломійця), Тарас Бульба («Тарас Бульба» за М.Гоголем), Грабець («Балладина» Ю. Словацького), Матій («Ой піду я в Бориславку» за І. Франком), Максим («Пам’ять серця» О. Корнійчука).
Кращі постановки спектаклів Павла Загребельного стали помітним явищем в Україні і отримали високу оцінку критиків та глядачів – «Голубі олені» О. Коломійця, «Без язика» О. Корнієнка, «Тарас Бульба» за М. Гоголем, «Маруся Богуславка» М. Старицького. Режисерському талантові Загребельного завжди були притаманні глибина філософських узагальнень, висока поетична образність, художня довершеність.
Павло Загребельний відомий ще і як кіноактор. Він знімався у кінострічках «Чортова дюжина» у ролі козака Балабана, «За двома зайцями», «Вечори на Хуторі біля Диканьки», «Веселі Жабокричі», «Вершники».
Акторську і режисерську діяльність Павло Іванович Загребельний поєднував з педагогічною. Він виховав плеяду талановитих митців, які успішно працюють на сцені нашого театру. З 1995 року він – професор Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти.
Помер Павло Загребельний 14 березня 1997 року, похований в Тернополі.
З нагоди 90-річчя від дня народження актора, режисера і педагога, народного артиста України, професора Павла Івановича Загребельного в державному архіві Тернопільської області підготовлено документальну виставку «Життя, віддане театру…».
Основою виставки стали документи з особового фонду Павла Загребельного. Матеріали охоплюють період з 1956 по 1998 роки та дають змогу ознайомитися із творчим доробком Павла Загребельного.
У першому розділі виставки експонуються документи біографічного характеру. А саме, його автобіографія, особова картка, записні книжки. За високу професійну майстерність у грудні 1980 року Павлу Загребельному присвоєно звання Народного артиста України.
Наступні розділи виставки відображають акторську та режисерську діяльність. Павло Загребельний був взірцем майстерності, досвідченим артистом, який полонив не одне покоління глядачів. Наявні тексти ролей, які зіграв Павло Загребельний, календарні плани випуску вистав, репертуарні плани та гастрольний репертуар Тернопільського обласного музично-драматичного театрі імені Т.Г. Шевченка.
Важливе місце на виставці також займають світлини Павла Загребельного у ролях і сценах з вистав, програми вистав поставлених Павлом Загребельним у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі імені Т. Шевченка.
Завершують виставку матеріали з нагоди 50-річчя з дня народження та 30-річчя творчої діяльності актора, яке широко відзначалося у театральному світі, про що свідчать вітальні грамоти, телеграми та листівки.
Світла пам’ять про цю людину залишається в душах усіх, хто його знав. Павло Іванович був не випадковістю, а явищем у мистецтві. Україна багато втратила із смертю Павла Загребельного. Він ще багато міг зробити, сказати, зіграти. Бог дав йому великий розум, щедрий талант, але відміряв короткий вік.
