Той, хто врятував одну душу, врятував світ

12 травня 2023

14 травня Україна відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Пам'ятну дату було встановлено постановою Верховної Ради України від 02 лютого 2021 року на знак поваги до українських Праведників народів світу та інших рятівників євреїв, які з ризиком для свого життя та життя рідних допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту.

Попри всі можливі наслідки, в надзвичайно складних умовах тисячі українців рятували євреїв від знищення нацистами. Вони робили їх членами своїх родин, шукали нові документи, давали тимчасовий притулок, їжу, допомагали втекти від переслідування. Пізніше увесь світ дізнається про героїчні вчинки Праведників народів світу.

Ізраїльський Кнесет (парламент) у 1953 році ухвалив закон «Про увічнення пам’яті мучеників та героїв», наслідком якого був створений меморіал «Яд Вашем», а в 1963 році були визначені критерії надання звання Праведника народів світу.

Люди, яких визнали Праведниками народів світу, отримують іменну медаль, почесний сертифікат і право вписати своє ім'я на Стіні Честі в Саду Праведників у Єрусалимі. Згідно із законом, Праведники народів світу отримують почесне громадянство Ізраїлю, а у випадку їхньої смерті – пам'ятне громадянство.

Україна займає четверте місце в світі (після Польщі, Нідерландів та Франції) за кількістю Праведників народів світу (понад 2,6 тисяч осіб).

169 жителів Тернопільщини удостоєні цієї почесної відзнаки.

Вшановуючи пам’ять українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, у держархіві підготовлено документальну онлайн виставку «Той, хто врятував одну душу, врятував світ». В експозиції представлено книгу «Праведники народів світу. Україна», яка містить повний перелік українських Праведників народів світу, а також окремі історії з їхніми фото.

Документи про людей, які ризикуючи власним життям рятували євреїв, впродовж багатьох років збирав доктормедичних наук, професор Еммануїл Наумович Бергер. В особовому фонді вченого відклалось чимало документів про ці трагічні події. На виставці експонуються лист Бергера Е. Н. республіканському товариству єврейської культури, фонду «Пам’ять Бабиного Яру» про Климчука Остапа Семеновича та Сухінського Антона, які врятували євреїв у роки війни, свідчення Праведників народів світу – Вертепної Лукії Йосипівни, жительки села Романівка Тернопільського району, Лещишин Марії, жительки села Конюхи Козівського, сучасного Тернопільського району. Цікавими є спогади Якова Купервассера про історію його порятунку родиною Сердюків та Марією Лещишин, листи Гелецької Софії до Еммануїла Бергера із свідченнями про порятунок її батьками, Івасюк Григорієм та Ганною, єврейських родин.

Представлено машинопис статті Еммануїла Бергера про жителів Тернопільщини, які рятували євреїв у роки другої світової війни. «Праведники Тернопілля», а також свідчення про порятунок Леськів Михайлом і Катериною єврейських родин, спогади Андрушевської Анни Іванівни про переховування євреїв її родиною, свідчення Юліана Лози, жителя м. Тернополя, про масові розстріли євреїв у селі Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

В роки нацистської окупації чимало єврейсього населення переховувалось у греко-католицьких монастирях. У львівському сиротинці, ігуменя Йосифа (Олена Вітер) переховувала від нацистів єврейських дітей.

11 лютого 1976-го за врятування єврейських дітей під час німецько-нацистської окупації уряд Ізраїлю Яд Вашем удостоїв Олену Вітер титулу «Праведник світу» (її ім’я вписане у Почесну стіну Праведників у Єрусалимі) Монахиня Йосифа була не першою праведницею з України, але інші за системою «какаразніца» були записані громадянами Польщі, чи СРСР. Та Олені Вітер не було однаковісінько – отримуючи почесне звання у 1976 році, вона наполягла, щоб Україна була зазначена як її батьківщина. Олена Вітер (1904-1988) була настоятелькою греко-католицького монастиря ордену студитів та членом Організації Українських Націоналістів. Заарештована НКВД в 1941 році й засуджена до смертної кари, вона одна з небагатьох, хто пережив масові ростріли в’язнів у тюрмі на Лонцького у Львові.

12 жовтня 1945 року сестра Йосифа арештована радянськими «органами». У 1955 році вийшла на волю, але їй заборонили селитися у Львові. До самої смерті Олена Вітер проживала у місті Скалат на Тернопільщині. Сам про цю особистість розповідають матеріали наступного розділу виставки.

У найважчі часи українці протягували руку допомоги ближнім. Попри небезпеку для життя, наша нація об’єднувалася, аби боротися зі злом і рятувати невинних.

Сьогодні Україна продовжує відстоювати гуманістичні цінності та протистоїть агресії з боку рф. На наших очах творить нова історія і з’являються нові герої. Наш обов’язок – пам’ятати і знати своїх героїв. Як минулого, так і теперішнього.