30 липня 2025
До 160-ї річниці від дня народження Андрея Шептицького – видатного українського церковного, культурного та громадського діяча, митрополита Української греко-католицької церкви у держархіві Тернопільської області підготовлено документальну виставку «Митрополит Андрей Шептицький».
Документи, представлені на виставці, розповідають про візитацію митрополитом Андреєм нашого краю, про призначення священників на парафії, про відкриття чи відновлення парафій, тощо.
На виставці експонуються метричні книги села Волиця Скалатського повіту, у яких наявний запис митрополита Андрея Шептицького, що засвідчує перевірку цієї книги в рамках канонічної візитації митрополитом парафії села Волиця 16 жовтня 1901 року і такий же ж запис є у книзі «Псалтир» цієї ж парафії.
У червні 1931 року з пастирським візитом Андрей Шептицький відвідав місто Бережани, про що свідчать архівні документи. Так листом від 29 травня 1931 року Бережанський повітовий староста повідомляє відділ безпеки воєводського управління про приїзд 7 червня митрополита Андрея та інформує про програму його перебування в Бережанах.
Митрополит Андрей Шептицький прибув в Бережани 7 червня 1931 року о 18.40, а вже 19.50 було складено телефонограму до начальника відділу безпеки воєводського управління з коротким описом цієї події.
Детальний же звіт Бережанського старости до відділу безпеки Тернопільського воєводського управління про приїзд в Бережани митрополита Андрея Шептицького складено 09 червня 1931 року. В цьому документі вказано, що 7 червня на зустрічі митрополита в Бережанах було близько 2000 осіб, серед яких були не тільки українці, а й поляки та євреї.
На другий день перебування митрополитом було відправлену Службу Божу. Після відправи була катехизація для дітей. О 10 год. митрополит повернувся на проборство, а о 12.15 автомобілем поїхав у Рогатин. У звіті зазначено, що візит митрополита Андрея Шептицького в Бережани пройшов спокійно.
Наступний комплекс документів стосується утворення та діяльності парафій.
Серед них варто відмітити документи про збір коштів для відбудови церкви села Ренів Зборівського повіту. Так у листі від 15 вересня 1927 року до Тернопільського воєводського управління Греко-католицька рада парафії села Ренів Зборівського повіту зазначає, що внаслідок військових дій громада села була евакуйована у 1915-1918 роках. В селі не залишилося жодного вцілілого будинку, знищена також і церква. Станом на 1927 рік ні навколишні села, ні село Ренів ще повністю не відбудувалися, проте населенню важко без своєї церкви. Власним коштом громада не в силі відбудувати церкву, тому і звертається з проханням про отримання дозволу на проведення збору коштів у воєводстві. Воєводський уряд погодив збір коштів, рівно ж як і церковний уряд. Про останнє свідчить лист Греко-католицького митрополичого ординаріяту (за підписом митрополита Андрея) від 28 жовтня 1927 року до Тернопільського воєводського управління про погодження дозволу на збір коштів для відбудови церкви в селі Ренів Зборівського повіту.
У наступному розділі експонуються листи, повідомлення, грамоти чи відписи з грамот, видані Андреєм Шептицьким – Галицьким митрополитом, Львівським архієпископом, єпископом Каменецьким, зокрема: грамота від 06 вересня 1918 року, видана отцю Стефану Вонсу про здачу конкурсного парохіального іспиту з Богословських наук; грамота від 03 листопада 1924 року, видана отцю Йосифу Кравчуку, про призначення його на парафію в село Великі Бірки Тернопільського повіту. На цій грамоті є засвідчення греко-католицького парафіяльного уряду за підписом отця Володимира Громницького про те, що отець Йосиф Кравчук введений на парафію як парох 01 листопада 1924 року.
Експонуються документи стосовно переведення на парафії отця Володимира Герасимовича: лист від 12 листопада 1924 року Греко-католицького митрополичої консисторії (за підписом митрополита Андрея) до Тернопільського воєводського управління про погодження призначення отця Володимира Герасимовича на парафію в селі Кам’янки, погодження воєводським управлінням цього призначення. А також лист 27 квітня 1925 року Греко-католицького митрополичої консисторії (за підписом митрополита Андрея) до Тернопільського воєводського управління про погодження повернення священника на парафію в село Терпилівка. В цьому листі зазначено, що парафіяни села Терпилівка неодноразово зверталися до консисторії з проханнями повернути їм душпастиря. І це погодження було також схвалено воєводським управлінням. Отець Володимир Герасимович повернувся на парафію в село Терпилівка. Про що свідчить не тільки лист-погодження, а й світлина, на якій отець Володимир Герасимович з парафіянами біля дерев’яної церкви в селі Терпилівка.
Цікавими документами є і лист про погодження призначення отця Василя Бачинського на парафію в село Жеребки Королівські Скалатського повіту від 29 квітня 1920 року та Грамота Галицького митрополита Андрея Шептицького, видана отцю Василеві Бачинському, про призначення його на парафію в село Жеребки Королівські Скалатського повіту від 02 листопада 1920 року.
У наступному розділі виставки представлено документи продіяльність та утворення парафій, серед яких лист Греко-католицької митрополичої консисторії у Львові до Львівського воєводського уряду про надсилання відпису з ерекційної грамоти (04 липня 1934 року), відпис з грамоти Галицького митрополита Андрея Шептицького про утворення окремої парафії в Уневі Перемишлянського повіту, яка увійшла до монастиря Студійського уставу при Свято-Успенській лаврі в Уневі, де ігуменом був Климентій Шептицький.
Експонуються листи Греко-католицького митрополичого ординаріяту у Львові до Тернопільського воєводства про надсилання відписів з ерекційних грамот про відновлення парафії села Дубівці Тернопільського повіту (11 квітня 1935 року); про утворення окремої парафії села Заздрість Теребовлянського повіту (06 квітня 1936 року); про утворення окремої парафії села Забойки Козлівського деканату Тернопільського повіту (16 січня 1937 року); про прилучення громади села Кривки до парафії Микулинці Тернопільського повіту (13 листопада 1937 року), тощо.
У наступному розділі представлено листи-звернення різних українських товариств до повітових староств з проханням про отримання дозволів на проведення різноманітних заходів у пошану митрополита Андрея Шептицького, зокрема: звернення читальні «Просвіти» села Ігровиця до Тернопільського повітового староства про надання дозволу на проведення ювілейного свята в честь митрополита Андрея Шептицького з нагоди 30-ліття на митрополичому престолі (14 липня 1931 року), звернення читальні «Просвіти» села Великі Бірки до Тернопільського повітового староства про надання дозволу на проведення концерту в честь митрополита Андрея Шептицького (15 липня 1931 року); звернення читальні «Просвіти» села Могильниця до Теребовлянського повітового староства про надання дозволу на проведення концерту-академії з нагоди 70-ліття народження митрополита Андрея Шептицького та програма концерту-академії (24 липня 1935 року); звернення читальні «Просвіти» села Нараїв-Місто до Бережанського повітового староства про надання дозволу на проведення концерту нагоди 35-го ювілею на митрополичому престолі митрополита Андрея Шептицького (05 січня 1936 року); звернення читальні «Просвіти» села Дарахів до Теребовлянського повітового староства про надання дозволу на проведення ювілейної академії з нагоди 70-ліття народження митрополита Андрея Шептицького та 35-ліття архипастирства (18 лютого 1936 року); звернення читальні «Просвіти» села Ласківці до Теребовлянського повітового староства про надання дозволу на проведення концерту в честь митрополита Андрея Шептицького (01 травня 1936 року); лист кружка «Рідної школи» ім. Митр. А. Шептицького в селі Сущин про надання дозволу на проведення фестин. 26 вересня 1936 року.
Окрім таких святкових заходів, українські товариства організовували збори коштів на будівництво шпиталю ім. митрополита А. Шептицького у Львові, про що свідчать повідомлення постерунків поліції сіл Дарахів, Могильниця Ілавче, Лошнів, Теребовлянського повіту, які експонуються на виставці.
На виставці представлені також і видання з архівної книгозбірні. Експонуються прижиттєві твори та публікації в періодичних виданнях праць Андрея Шептицького та досліджень про нього. Цікавими для дослідників стануть книги, видані українським інституціями у діаспорі, та видання, які побачили світ у незалежній Україні. Серед останніх звертаємо увагу на монографію героя сучасності, відомого громадсько-політичного діяча, кандидата історичних наук Любомира Крупи «Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття». Ця праця цікава не тільки для дослідників постаті митрополита Андрея Шептицького, а й для дослідників життєвого, наукового шляху автора – Любомира Левковича Крупи – героя новітньої історії України, науковця, громадського діяча, доброго та щирого друга тернопільських архівістів.
Доповнюють експозицію вистаки пропам’ятні стрічки «Моління за прославу Слуги Божого митрополита Андрея у 40-ліття смерти», буклет «Інститут Митрополита Андрея Шептицького Східнохристиянських студій. Університет св. Павла Оттава. Канада», авторська стаття Олега Германа «Митрополит Андрей Шептицький і товариство «Просвіта», які входять у склад архівних фондів особового походженняГермана Олега Михайловича, Хаварівського Богдана Васильовича, Штогрина Дмитра Михайловича.
