ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дана історико-краєзнавча розвідка ґрунтується на документах фонду Р-204 «Кременецький окружний шкільний інспекторат, м.Кременець» Державного архіву Тернопільської області. На основі 16 сіл та міста Ланівці періоду нацистської окупації 1941-1943 рр. зроблено спробу висвітлити стан шкільництва на Лановецькому районі, у т.ч. провести кількісний та якісний аналіз вчительського колективу та учнівського контингенту.
У роки Другої світової війни період нацистської окупації почався для Лановеччини з 2 липня 1941 року, коли місто Ланівці і села Лановецького району зайняли німецькі війська і тривав до 6 березня 1944 року, коли на територію району вступили радянські війська. Так, з липня 1941 р. німецька окупаційна адміністрація на території району поступово змінювала радянську комуністичну окупаційну адміністрацію. Створювався новий адміністративно - територіальний поділ та органи військової, згодом цивільної німецької окупаційної влади.
Північні райони Тернопільської області, створеної в складі УРСР у грудні 1939 року (колишній Кременецький повіт Волинського воєводства Польщі), нацисти включили до Кременецького гебіту (округи) – адміністативно - територіальної одиниці генеральної округи Волинь-Поділля райскомісаріату «Україна» [12]. Очолив райхскомісаріат «Україна» відомий навіть у нацистській Німеччині своїм україножерством Еріх Кох [10, с.183]. Кременецький гебіт (округа) з центром у м. Кременець складався з 6 районів. Катеринбурзький район (площа - 337 км2, населення - 36693 тис. осіб), Лановецький район (площа - 544 км2, населення - 38255 тис. осіб), Шумський (площа - 551 км2, населення - 36404 тис. осіб), Вишнівецький (площа - 411 км2, населення - 35718 тис. осіб), Почаївський (площа - 444 км2, населення - 36404 тис. осіб). Межі цих районів збігалися з межами колишніх шістьох однойменних радянських районів Тернопільської області [ 11,с. 260]. У Кременці німецьку цивільну окупаційну владу очолив гебітскомісар Фріц Мюллер, а в Лановецький район призначено крайсляндвірта Ріхтера (зсередини 1942р. до березня 1944р.) [9, с. 26]. За спогадами місцевих жителів, Ріхтер відзначався особливою жорстокістю і зневагою до українців. За будь – яку провину бив нагайкою або кулаком в обличчя.
На території генеральної округи, крім органів німецької цивільної адміністрації, окупаційною владою були створені органи  місцевого управління (самоврядування):окружні, районні, міські, волосні та сільські управи. Їх керівниками гітлерівці призначали українців. Слід зазначити, що створені органи місцевого самоуправління окупаційна влада не вважала носіями національної ідеї, їм відводилась лише допоміжна роль для виконання завдань окупаційної влади [11, с.4].
На районному рівні владу представляли районні управи. Керівниками районів німецька цивільна влада призначала місцевих осіб. Голова району відповідав перед окружним комісаром за стан справ у районі та організацію роботи відділів. До структури районної управи входило 12 секцій: адміністративна, шкільна та культурних справ, охорони здоров’я, ветеринарна, мірнича, правова, фінансова, постачання та сільського господарства, праці, господарських та постачальних підприємств, управління земельними ділянками та будинками, дорожня. При цьому їх кількість не була чітко визначена і в кожному районі була різною [11, 42].
Лановецьку районну управу було створено 12 липня 1941 р. Управу очолював Демчук Євгеній Кузьмич, уродженець села Краснолука, по 20 лютого 1942 р, з лютого по грудень 1942 р. - Антон Квасюк, житель села Білозірка, з грудня 1942 по січень  1943 - Трохим Бригадир, уродженець с. Юлинці, а з лютого 1943 до березня 1944 Горошко, житель м. Ланівці [9,c.27,29]. Станом на грудень 1941 року Лановецькій районній управі підпорядковувалися тільки 16 сільських управ [9,c.22]. Більшість документів, використаних у даній праці, завізовані начальником Лановецької районної  управи Євгеном Демчуком і висвітлюють організацію шкільництва в Лановецькому районі в 1941-43рр.
У праці О. Клименка та С. Ткачова [9, с. 29] наведені дані з архівної кримінальної справи №8576-П Є. Демчука, і там є відомості про його освіту – 3 класи. Візуальний огляд підпису Є. Демчука, дає підстави стверджувати, що Демчук з певних причин (арешт радянськими репресивними органами у 1944р.) занизив рівень своєї освіти або серйозно займався самоосвітою.

Підпис голови Лановецької районної управи Євгенія Демчука

Він вказав своє членство тільки в радикальній партії (УСРП) та товаристві «Просвіта». Про зв’язки з ОУН також приховав [9, с. ]. Хоча свій вплив на нових керівників управ, особливо, в справі шкільництва, коли йшлося про відкриття українських шкіл, здійснювали обидві фракції ОУН, що діяли нелегально на теренах Кременеччини.
Отож, намагаючись заручитися підтримкою місцевого українського населення, німецька окупаційна адміністрація на початкових етапах дозволила районним управам організацію шкіл з українською мовою викладання. Нацисти станом на серпень 1941 року ще не виробили єдиної освітньої політики в райхскомісаріаті «Україна» [7, с. 63]. Цією ситуацією скористалися органи української допоміжної адміністрації, і з ентузіазмом взялися за відновлення закладів освіти, сподіваючись на сприяння німців та опікунських рад (батьківських комітетів). У результаті система шкільництва в умовах окупації зазнала численних структурних і якісних змін.
Перший навчальний рік в умовах німецької окупації 1941-42рр. проходив у надзвичайно складних умовах. На всіх ланках шкільної освіти відчувався брак висококваліфікованих викладачів та матеріально укомплектованих приміщень. Незважаючи на всі труднощі, у Лановецькому районі станом на вересень 1941 року створено 14 шкіл з українською мовою навчання [1, арк.4]: 1 середня  школа в м. Ланівці (9 класів), 7 - неповно-середніх (5-7класів) та 6 - початкових (4 класи). Аналіз кількості учнів у школах, наведений у архівній справі [2, арк.3] показує, що неповно-середні школи з 5 навчальними класами замість 7 класів формувалися такими через відсутність учнів відповідних років народження. Отже, категорії шкіл по селах виглядали так: середня - в м. Ланівці, 7 класні неповно-середні - по селах Борсуки, Борщівка, Великі Куськівці та Синівці, 5 класні неповно-середні - по селах Нападівка, Передмірка, Юськівці, початкові - по селах Волиця, Грибова, Гриньки,Козачки, Краснолука, Малі Куськівці. Також колекція документів включає «Список вчителів, яких бажали б залишити на посадах по школах Дедеркальського району» і тут є відомості про функціювання початкових шкіл у селах Загірці, Татаринці, Якимівці [1, арк.1].
Кількість учнів по школах району станом на 1941-42 навчальний рік виглядала так: I клас - 479 учнів, ІІ клас - 824 учні, ІІІ клас – 425 учнів, V клас – 402 учні, VI клас- 241 учень,  VII клас – 114 учнів,  VIII клас- 70 учнів, IX клас- 40 учнів. Загальна кількість учнів у 1941-42 навчальному році 3072 особи. У розрізі по кількості учнів у школах домінувала Лановецька середня школа- 660 учнів, далі кількість школярів по школах зменшувалася: в с. Борщівка – 338 учнів, в с. Борсуки- 290 учні, с. Юськівці-285, с. Нападівка -253 учні, с. Синівці-241 учень, с. Великі Куськівці- 215 учнів, с. Передмірка-206 учнів,с. Грибова – 142 учні, с. Козачки-123 учні, с. Краснолука – 87 учнів, с. Малі Куськівці-67 учнів, с. Гриньки-65 учнів, с. Волиця -52 учні [2, арк.3]. Відкриваючи школи окупаційна влада змусила керівників шкіл подати детальний звіт про функціонування їхніх закладів освіти за минулий 1940-41 навчальний рік (в радянський період), тому що чимало шкільних приміщень перебували в занедбаному стані та потребували невідкладного ремонту. В окремих із них не було електро- й водопостачання, не вистачало достатньої кількості меблів (крісел, шаф, столів) або ж вони перебували в незадовільному стані [5, арк.1,4,9,13]. Більшість документів цієї справи датовано 15 серпня 1941 р. і вони дають детальний опис шкільних приміщень, кількість класних кімнат, наявності помешкань для вчителів, кількість учнів та вчителів у попередньому 1940-41 навчальному році. Цей звіт подавався не тільки з господарських причин готовності школи до навчання чи наявності шкільних приміщень, а й для з’ясування змін щодо кількості учнів та вчителів. Зрозуміло, що окупаційна влада мала намір провести ретельну перевірку вчительського колективу і не допустити до викладання євреїв, членів компартії або комсомолу, або й просто радянських симпатиків. Цікаво, але датований 11 серпня 1941 року список кандидатів на вчительські посади поданий на затвердження начальнику Лановецького району Є Демчуку включав (це вже після ретельної перевірки) уродженців Полтавської області, вчителів початкової школи Анціборко Любов, Гайдук Євдокія та Зозуля Надія [3, арк.1,2 ], а Анціборко Любов навіть була кандидатом на посаду директора початкової школи в с. Малі Куськівці [3, арк.3]. Для порівняння: станом на 15 серпня 1941 року в Лановецькій українській середній школі викладало 23 особи: 10 українців, 3 поляки, 10 євреїв. З них, класних керівників - 9 осіб, предметників - 14. В новому навчальному 1941-42 році викладацький склад школи зазнає суттєвих змін, будуть звільнені усі вчителі єврейської національності та українці й поляки, що не пройшли перевірки на лояльність до нацистської влади. Керівник Лановецької районної управи Є. Демчук подав новий список вчителів [1, арк.4] і станом вже на 1 вересня 1941 року він виглядав так ( дивись табл. №1):

Таблиця №1
Список учителів по школах Лановецького району

Також, заслуговує уваги документ, а саме, звернення начальника Лановецького району Євгена Демчука до начальника окружного освітнього відділу в м. Крем’янці про відкриття середньої школи в м. Ланівці: «Пересилаючи список учителів по школах Лановецького району, призначити потрібну кількість учителів як і знаного нам директора НСШ в с. Людвищах п. Гончарука Тараса в ціли зорганізування середньої школи в м-ку Ланівцях. Дякуючи тому, що Ланівці положені в центрі районів Білозірка, Вишгородок, мають залізно-дорожну комунікацію, відповідне приміщення з потрібним інвентарем для середньої школи, відкрити таку в м. Ланівцях необхідно. Учителів зобов’язуємось утримувати власним коштом.» [1, арк.3]. Тарас Гончарук був призначений директором відкритої окупаційною владою Лановецької середньої щколи.
Окуповуючи українські землі і реалізуючи на практиці колонізаційний план «Ост», станом на вересень 1941 р. німецька влада ще не мала чіткого бачення розвитку освіти для українців. Тому кількість і якість шкіл, їх наповнюваність, підбір вчителів на початковому етапі окупації залежав від керівників районних управ. Аналіз списку вчителів поданих Є. Демчуком на затвердження до окружної управи в м. Кременці вказує на зниження  освітнього рівня викладацького складу, тому що визначальним фактором призначення на посаду була не фахова освіта, а лояльність до німецької влади та відсутність співпраці з радянською [1, арк.4].

Загальна кількість вчителів 55 чол.

Змінився і національний склад вчителів у 1941-42 навчальному році порівняно з 1940-41 навчальним роком.

Знизився рівень педагогічного стажу, що могло впливати на рівень викладання окремих предметів та виконання навчальних програм.

Список учителів, що прибули на конференцію 14.09.1941 рік

1.Дутчак Карпо                                      с. Волиця, р-н .Олексинець
2.Гриценко  Гаврило Овд.                    м. Ланівці
3.Бельма Олександр                              с. Козачки, р-н Ланівці
4.Скаржевський Володимир                с. Великі Куськівці, р-н Ланівці
5.Гривас Панкрат                                  с. Борсуки ,р-н Ланівці
6.Пасічник Павло                                  с.Волиця, р-н. Олексинець
7.Кіпренкоенко Олексій                         с.Чугалі ,р-н. Кременець
8.Дячина Юрко                                       с.Бодаки ,р-н Вишнівець
9.Балиш Олек.                                         с.Веселівка, р-н Угорськ
10.В’юнова  Оксана                                с.Потуторів,р-н Дедеркали
11.Хавруй Павло                                  с.Биківці,р-н. Дедеркали
12.Брухівський Василь                        с.Загірці ,р-н. Дедеркали
13.Коцюк Віктор                                 с.Якимівці,р-н. Дедеркали
14.Фурсик Микола                              м.Кременець
15.О.Панченко                                     с.Дунаїв.
16.Ю.Кульчинський
17.В.Данилевич                                   м.Шумськ
18.Жукович   П.                                   с.Обич,р-н.Шумськ
19.Госубовський Антін                      с.Жолоби,р-н.Бережці
20.Букало Парасковея                        с. Шпиколоси, р-н Бережці
21.Карпович Роман                             с. Фільварки
22.Котульська Ярина                         с. Горинка
23.Нарушевич Надія                           с. Свинюхи, р-н.Ст. Олексинець
24.Журковська Раїса                         -
25.Константинів Михайло                с.Мізюринці, Дедеркали
26.Дуліба Емілія                                 с.Торжки, р-н.Катербург
27.Камоцький Іван                             с.Рибча, р-н.Катербург
28.Главацький Павло                     с.В.Іловиця,р-н.Угорськ
29.Савчук Денис                             с.Гриньківці ,р-н Дедеркали
30.Лансрай М.  (?)                           с.  Оришківці,р-н. Катербург
31.Д.Кравець                                  с.Борщівка,р-н.Ланівці
32.М.Вильотник                           с.Молотків ,р-н.Білозірка
33.Невідомський Феофан            с.Котюжинці ,р-н.Вишнівець
34.Гаврилюк Олександр              с.Бережці
35.Вдовиченко Іван                     с.Шушківці,р-н. Білозірка
36.Юрченко Олександр              с.Буглів
37.Подорожня Тетяна                  с.Кутиски
38.Абрамчук- Мельник Ірина    с.М. Андрушівка, р-н. Угорськ
39.Опальчук Яків                        с.Плиска, р-н.Білозірка
40.Куницький Всеволод             с.Лішня,р-н.Катербург
41.Шпільман                                 м.Кременець
42.Копійковський Федір            с.Янківці,р-н.Білозірка
43.Дробоцький Степан               с.Оришківці, р-н.Вишнівець
44.Тительчук Дмитро                  с.Бутин, р-н.Вишнівець
45.Гнатюк Дмитро                       с.В.Доманинка,р-н.Вишгородок
46.Скидимляк Яким                    містечко Вишгородок р-н.Вишгородок
47.Басок Зінько                            с.Коржківці,р-н.Вишгородок
48. Малевич Анатолій                 с.Тараж,р-н. Почаїв
49.І.Гергілевич                             с.Влащинці, р-н.Вишгородок
50. Л.Анціборко                          с.Малі Куськівці ,р-н.Ланівці
51.Ф.Возняк                                 с.Жуківці,р-н.Вишгородок
52.Стержинський                        м.Вишнівець
53.В.Копцевич                             с.Новий Кокорів , р-н.Бережці
54.І.Гавришко                               с.Білокриниця
55.Василь Дремів                          с.Устечко
56.В.Останка                                 с.Рудка
57.Довгалюк Кирило                      с.Білозірка
58.Заліський Семен                         с.Бриків,р-н.Шумськ
59.Мовчан Йосип                             с.Голіби ,р-н.Шумськ
60.Логвінська Валентина               с.Гніздично,р-н.Заруддя
61.Огінський Юстин                      с.Лопушно,р-н.Вишгородок
62.Следзінський Федір                   с.Тетильківці ,р-н.Катербург
63.Середницька Євгенія
64.Середницький Антін
65.Івашкевич Іван
66.Задвірний Микола                     р-н. Катербург
67. Литвиненко Галина
68.Турик Степан                             м.Кременець
69.Шкомір Тимофій  Іларіонович
70.Журковський Олександр         м.Кременець
71.Сокульський Ростислав            м.Вишнівець
72.Л.Спібінець                                м.Кременець
73.,Бабовал Арсен                         с.Шили, р-н. Вишгородок
74.Полкова Е.                                с.Оришківці,р-н.Білозірка
75.Гавришко Петро                      м.Кременець
76.Косік Лідія                                м.Почаїв
77.Борковська Наталія                 с.Затишшя
78.Климковські А.                        с.Будки,р-н.Почаїв
79.Сповінський                             с.Циценівка,р-н.Катербург
80.Мальченюк Надія                      
80.Марценюк Олександр              с.Волиця ,р-н.Ст.Олексинець
81 Тамара                                        с.Москалівка, р-н.Білозірка
82.Шподловська Ліда                    с.Млинівці
83.Трохимчук Петро                      с.В.Загайці ,р-н.Дедеркали
84.Чумакевич Борис                        с.Попівці,р-н.Бережці
85.Іванишин Гнат Дмитрович        с.Нов. Кокорів ,р-н.Бережці
86Лєх Роман                                   ?          р-н Угорськ
87.Любинецький Микола              м.Кременець
88.?
89.Репецька Євдокія                      м.Почаїв
90.Генсірук Іван                           с.Галаси ,р-н.Почаїв
91.Ан.Жукова                                с.Підлісці,р-н.Бережці
92.Гаджерига Корній                     с.Борщівка,р-н.Почаїв
93.Уданович Роман                      с.Підгайці,р-н.Катербург
94 Дробоцький Іван                      с.Великі Куськівці,Ланівці
95.Абстерська Людмила               м.Кременець
96.Корецька Ганна                        с.Хотівка,р-н. Кременець
97.Лавренюк Олексій Савич        с.В.Кунинець
98.Станкевич Вікентій                   с.Веселівка,р-н.Угорськ
99   (?)                                              с.Білокриниця
100.Супрунович  Лев                     с.Башуки, р-н.Угорськ
101.Васільєва Феодосія                с.Титильківці,р-н.Катербург
102.Ільчук В’ячеслав                    с.Підлісці,р-н.Бережці
103 Данилевич Лонгін                  с.Забора,р-н.Угорськ
104. Гончарук Тарас                      с.Людвище,р-н.Угорськ
105.Вдовиченко Павло                 с.Синівці,р-н.Ланівці
105.Пташнюк Йосип                    с.Залісці,р-н.Вишнівець
106. Марко Іван                             с.Кімнатка,р-н. Бережці
107.Ковалевська Євгенія              с.Новостав,р-н.Дедеркали                                                                                                                                                                                                                             

 Аналіз вчительського навантаження працівників шкіл [4, арк.1-13] показує, що основна увага приділялася вивченню німецької та української мов. Крім того, учні опановували геометрію, алгебру, арифметику, природознавство, географію, хімію, фізику, співи, малювання, креслення й фізкультуру. Під час вивчення курсу історії України наголошено на позитивному впливі в минулому німецького народу на українські землі. З навчальної програми зник предмет російська мова.
Діяльність освітніх установ відбувалася під цілковитим контролем і за активного втручання окупаційної влади. Для здійснення керівництва освітньою діяльністю на рівні району створювались відділи освіти та призначалися шкільні інспектори. До головних завдань шкільних відділів належали: організація шкіл і придбання приміщень для них; забезпечення навчальних закладів паливом та електроенергією; затвердження шкільних бюджетів; організація бібліотек та читалень; підбір вчительських кадрів; організація курсів для неписьменних; опіка над культурно–історичними пам’ятками. Шкільні інспектори мали слідкувати, щоб освітні програми мали чітку антирадянську спрямованість. Вводилося обмеження кількості вчителів – один учитель на 50 учнів. Норма їх виробітку повинна була складати не менш як 30 годин щотижнево. Максимальне навантаження мали вчителі початкової школи – 53 години на тиждень [4, арк.3,4,8] Педагоги, які співпрацювали з комуністичною партією, звільнялися. Навчання обмежувалося читанням, письмом, рахуванням, фізкультурою, іграми, виробничою і ручною працею [8, с.50]. Зобов’язаними навчатися в народних школах вважалися діти, які народилися в період від 1 січня 1928 р. до 31 грудня 1933 р. включно. Старших дітей дозволялося приймати на навчання тільки за умови, якщо вони вже навчалися, але ще не закінчили школу, а також за наявності для них місця в навчальному закладі .
Вчительська праця в українських школах в роки нацистської окупації винагороджувалася зарплатнею. Зарплатня педагогам нараховувалася відповідно до розроблених норм, що встановлювали ставки вчителям народних, середніх та фахових (професійних училищ) шкіл. Так, залежно від кваліфікації, вчитель народної школи отримував в середньому 450–600 крб., а вчитель середньої – 600–750 крб. Зарплатня директора середньої школи становила 800 крб., а директора фахової школи – 400 крб. Крім того, запроваджувалася система надбавок у вигляді пунктів (1 пункт – 50 крб.). Надбавка давалася за стаж, вищу освіту, керівництво класом, завідування бібліотекою або кабінетом, додаткові уроки, участь у педагогічній раді. Вона коливалася у межах від 25 до 150 крб. [8, с. 154].
Серед документів вартим уваги відмітимо відомість про заплату вчителям початкової школи с. Передмірка за час від 15 вересня до 31 вересня 1941 р. [4, арк.11]. У ньому зазначено, що навчальний рік в школах району почався із запізненням - 15 вересня, а заробітна плата вчителів за два навчальних тижні була невисокою: Дробоцький Іван (директор) - 264 крб., вчителі: Горошко Михайло - 198 крб, Кутрань Антоніна - 198 крб., Дробоцька Емілія - 264 крб.
Нестачу педагогічних кадрів повинні були компенсувати відкриті місцевою владою вчительські курси. У генеральній окрузі працювали різні вчительські курси: шеститижневі, одномісячні. У вересні 1941 р. у м. Острозі відкрилася учительська семінарія [11,c. 147]. Колекція документів включає «Список кандидатів на учительські курси, що проживають на терені Лановецького району» [3, арк.5]. У списку подано прізвища української молоді, як хлопців, так і дівчат з досить високим освітнім рівнем, котрі бажали вступити на вчительські курси: Кондратюк Йосиф 1923 р.н., с. Борщівка, 8 класів середньої школи; Кавун Мусій 1923 р.н., с. Краснолука, 7 класів НСШ; Ментух Григорій 1923 р.н., с. Волиця, 8 класів середньої школи; Ментух Калістрат 1914 р.н.., с. Волиця, 8 класів середньої школи; Мельник Петро 1924 р.н. с. Волиця, 8 класів середньї школи; Литвинюк Степан 1925 р.н., с. Грибова 7 класів НСШ; Магдич Панас 1921 р.н., с. Борщівка 9 класів  середньої школи; Мельничук Степан 1923 р.н., с. Грибова, 7 класів НСШ; Янчук Олена 1924 р.н. с. Синівці, 8 класів середньої школи; Кухарук Андрій  1921 р.н., с. Волиця, 7 класів НСШ; Пелешок Степан 1921 р.н. с. Волиця, 8 класів середньої школи; Ментух Андронік 1921 р.н., с. Волиця, середня; Якимчук Сергій 1924 р.н., с. Великі Куськівці, 7 класів НСШ; Марценюк Олена 1925 р.н., с. Синівці, 7 класів НСШ; Арабський Олексій 1925 р.н., с. Великі Куськівці, 7 класів НСШ; Козачук Микита 1924 р.н., с. Великі Куськівці 6 класів НСШ; Арабська Оксана 1925 р.н., с. Великі Куськівці, 8 класів середньої школи; Шпільман Марія 1916 р.н., с. Грибова, 8 класів середньої школи; Литвинюк Юхим 1922 р.н., 9 класів средньої школи; Романина Оксана 1923 р.н., с. Маріянівка, середня; Музика Антоніна 1923 р.н., с. Маріянівка, середня; Дубовий Василь 1921 р.н., с. Гриньки, 9 класів середньої школи; Гривас Борис 1925 р.н., с. Великі Куськівці, 7 класів НСШ. Невідомо, чи мрія молоді про вчительську професію збулася, але окремі з них візьмуть активну участь в національно-визвольному русі, як от Гривас Борис, Якимчук Сергій та Янчук Олена.
Зауважимо, що важливою частиною навчально-виховного процесу у волинських школах періоду нацистської окупації було залучення Церкви. На початковому етапі окупації німецька адміністрація, демонструючи своє толерантне ставлення до релігійних почуттів місцевого люду (це виглядало особливо позитивно на фоні радянського атеїстичного режиму, який панував тут у 1939–1941 рр.), не перешкоджала даній співпраці. Учні в початкових класах вивчали Закон Божий. Кожне таке заняття починалось і завершувалося спільною молитвою, текст якої затверджував місцевий єпархіальний єпископ [7, с. 52]. Із весни 1942 р. відбувається поступова секуляризація навчального процесу і викладання в закладах освіти уроків релігії мали здійснювати місцеві вчителі, та лише за їх відсутності це міг робити священик [7 с. 53] Аналогічно ці процеси проходили і на Лановеччині, у списках про розподіл годин між вчителями по Борщівській неповно-середній школі є прізвище священника о. Якова Середюка, котрий викладав предмет релігія 7 год на тиждень  в 1941-42 навчальному році [4, арк.2].
Другий навчальний рік (1942–1943) розпочався в більшості волинських шкіл, як і передбачалося, 1 вересня. До школи йшли діти 1935 р.н. Ще до початку нового навчального року з’явилися нові директиви нацистської адміністрації, які деталізували процедуру відкриття нових шкіл. Зокрема, 12 січня 1942 р. райхкомісар Е. Кох видав інструкцію генерал-комісарам і гебітскомісарам, на підставі якої нові школи могли бути відкриті за умови дотримання певних вимог: 1) наявності необхідних запасів палива, яким школи забезпечувалися за залишковим принципом – лише після повного задоволення потреб війська і цивільних німецьких служб; 2) відсутності небезпеки поширення інфекційних захворювань; 3) достатньої кількості вчителів, які мали належний рівень фахової підготовки й були політично благонадійними [13, с. 126]. Колекція документів включає оригінали свідоцтв учнів про закінчення ними початкових шкіл в селах Малі Куськівці та Молотькові [6, арк. 1-18] в 1942-43 навчальному році, що дає підстави стверджувати, що у цих селах ще функціонували початкові школи.
Таким чином, можна зробити висновок, що нацистська окупаційна влада, відновлюючи систему початкової та середньої освіти українською мовою на окупованих українських землях хотіла привернути до себе симпатії українців на початковому етапі війни з СРСР. Але сама концепція освітньої політики нацистів та зміст навчальних планів були спрямовані виключно на реалізацію плану «Ост» - підготовка працівників для німецької промисловості та сільського господарства з рівнем початкової освіти. Виховний процес мав чітку антирадянську та антисемітську спрямованість. Але навіть в таких несприятливих і неприйнятних для українців умовах, упродовж осені 1941 р. у межах Лановецького району вдалося відновити доволі розгалужену мережу шкіл, де навчання відбувалось українською мовою, хоча і навчально-виховний процес строго регламентувався місцевою окупаційною адміністрацією. Певну позитивну роль в організації шкільництва відіграла національно свідома громадськість та позиція вчителів щодо необхідності навчання дітей.
Джерела:
1. Державний архів Тернопільської області (ДАТО). - Ф. Р-204. Оп.1.Спр.54. -4 арк.
2. ДАТО. - Ф. Р.204.Оп. 1.Спр.55. -7 арк.
3. ДАТО. - Ф.Р-204.Оп.1.Спр.56.5 - арк.
4. ДАТО. - Ф.Р-204.Оп.1.Спр.70. - 13 арк.
5. ДАТО. - Ф.Р-204.Оп.1.Спр. 85. -14 арк.
6. ДАТО. - Ф.Р-204.Оп.1.Спр.97. - 18 арк.
7. Гінда В. Освітня політика нацистів в райхскомісаріаті «Україна» // Сторінки воєнної історії України. – К.: Ін–т історії України НАН України, 2012. – Вип. 15. – С. 62–74.
8. Іванов С. С. Освіта на Волині в роки німецької окупації (1941–1944 рр.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. - 2014. - Вип. 25. - С. 154-157
9. Клименко О., Ткачов С. Українці в поліції в райхскомісаріаті «Україна» (Південна Волинь):німецький окупаційний режим на Кременеччині у 1941-44рр. - Харків: Ранок-НТ, 2012. - 272 с.
10. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. Львів, 1993. 313 с.
11. Олійник Ю., Завальнюк О. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі «Волинь-Поділля» (1941– 1944 рр.). Хмельницький: Поліграфіст-2, 2012. - 320 с.
12. Себта Т.М. Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: Походження та сучасне бачення / Збірник праць молодих вчених та аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України. - Київ, 2010. Т. 19. Кн. 2, ч. 2.
13. Сміян П. К. Освіта на Волині і Рівненщині в період німецької окупації 1941–1944 рр. Науковий вісник ВДУ, 1996. - № 3. - С. 124–127.
Про авторів:
Рудюк Ольга -  вчитель історії Лановецького закладу загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 імені Юрія Коваля;
Лисак Тетяна - керівник гуртків «Історичне краєзнавство» Лановецького міського комунального будинку дитячої та юнацької творчості.